У Бердянській школі вшанували пам`ять жертв голодомору.

Дослідники голоду 1932-1933рр., щоб з`ясувати причини і наслідки, використовують різні терміни : «голод», «голодомор» «Людомор», «голодне лихоліття». Всі визнають, що голод був штучний, навмисний.  В Україні, якщо всебічного проаналізувати  соціально-економічні та політичні причини голодомору 33-го, було вчинено акт геноциду.

Фізичне винищення та духовне покріпачення селян розпочалося відразу після жовтневого перевороту 1917 року:насильницьке позбавлення українців власної держави, військове придушення антирадянських збройних виступів селян, голод 1921-1923рр., часткове голодування  у 1924 і 1928 роках. Однак, свого найжахливішою апогею терор досяг у 30-х роках він набув масового глобальног8о характеру, а його жертвами стали мільйони селян. Все це відбувалося тому що влада насильно заганяла хліборобів у колгоспи. Адже так було легше вилучити у селян продовольство. Зокрема цьому  дворазова оплата праці в колгоспах протягом року: аванс та повний розрахунок. Така система дозволяла державі вільно забирати сільськогосподарську продукцію,довільно встановлювати плани заготівель, не дбаючи про оплату. Постанови радянської влади у 1932 році: закон про «п`ять колосків» від 7 серпня, про штрафи за невиконання хлібоздачі від 24 листопада, про застосування репресій від 26 листопада, перевірку наявності фондів картоплі від 1 грудня, про вивезення у п`ятиденний строк всього наявного колгоспного зерна і визначили   «механізм» голодомору.

У Бердянській школі проводилися заходи з приводу вшанування пам`яті жертв голодомору. Були поведені класні години, бесіди, виставка літератури і документів - свідчень. Також до школи завітала бібліотекар Бердянського сільського будинку культури Пінчук Марія Василівна. Під час зустрічі зі старшокласниками вона розповіла про причини голодомору, навела факти. Особливо дітей вразила інформація про те, що навесні 1933 року щохвилини помирало 17, щогодини -  1 041, щодоби  - 25 000 українців. Не залишили учнів байдужими продемонстровані фотодокументи, спогади свідків тих страшних часів. Діти побачили пам`ятники жертвам голодомору у Донецькій області. Марія Василівна порекомендувала літературу, присвячену цим подіям.  Запалена свічка та пісня Оксани Білозір «Свіча» мали дуже сильне емоційне враження і спонукали не залишатися байдужими, пам`ятати про ті  страшні події. Дітям запропоновано прийняти участь у виставці малюнків «Голодомор очима дітей». кращі роботи Марія Василівна розмістить на виставці у сільській бібліотеці.    

Учитель історії Бердянської школи Бондарук В.І.